Привіт Випадкове фото 
-- Останнє на форумі  Додав obmanovvДо речі, щоб попасти в Дубровник, можна [more ...] 31 Jan : 11:47 Додав Saxara)))) приєднуюсь! 18 Jan : 17:52 Дружні проекти    Date / Time |
6-10 січня
Різдво у Карпатах
Маршрут: (Яблуниця - Верховина - Криворівня - Яблуниця)
З Києва виїжджаємо 5-го січня потягом №43 о 19.16, у Франківську о 7 ранку. В Яблуницю їдемо бусом.
Поселяємось в селя Яблуниця. Жити будемо в приватній садибі зі зручностями всередині.
6-го січня січня гуляємо по селу, піднімаємось на хребет Діл, звідки відкривається чудова панорама на Чорноірський хребет, Свидовець, Горгани. Ввечері - свята вечеря з 12 пісних страв.
7-го січня їдемо у Криворівню по Різдвяний вертеп.
після того їдемо у Верховину у музей народних інструментів Романа Кумлика.
8-го січня катаємось на схилі Коза. Після катання ідемо на Яблуницький перевал, купуємо сувеніри.
9-го січня гуляємо по лісу, виселяємось з будиночка, бусом їдемо у Франківськ 18.15 сідаємо на потяг і в 6.20 ранку 10-го січня ми у Києві.
Вартість туру: 1800 гривень
У вартість туру входить:
• квитки на потяг Київ - Франківськ - Київ
• трансфери Франківськ - Яблуниця - Франківськ
• екскурсія у Верховину на "Гуцульську коляду"
• проживання в приватній садибі зі зручностями всередині
• послуги інструкторів
• 2-х разове харчування в садибі
• Різдвяна вечеря
• групова медична аптечка
• страховка на весь час подорожі
У вартість туру не входить:
• прокат гірськолижного спорядження
• абонемент на катання
• обіди(включено двухразове харчування)
Різдво у Карпатах
Маршрут: (Яблуниця - Верховина - Криворівня - Яблуниця)
З Києва виїжджаємо 5-го січня потягом №43 о 19.16, у Франківську о 7 ранку. В Яблуницю їдемо бусом.
Поселяємось в селя Яблуниця. Жити будемо в приватній садибі зі зручностями всередині.
6-го січня січня гуляємо по селу, піднімаємось на хребет Діл, звідки відкривається чудова панорама на Чорноірський хребет, Свидовець, Горгани. Ввечері - свята вечеря з 12 пісних страв.
7-го січня їдемо у Криворівню по Різдвяний вертеп.
"Село Криворівня розкинулося поміж відрогів Буковецького хребта, неначе у велетенській чаші. Більшість будинків вмостилися «на рівні» — попри дорогу, вздовж річкової осі. Решта — видряпались нагору. Простір поміж ними ділять «накриво» вулички, загорожі, парканці.
Місцева церковця, де зазвичай починається знаменита криворівнянська коляда, височіє понад шляхом. Нагору ведуть круті східці. Невеличке подвір’я довкола приземкуватої, накритої ґонтою споруди вщент заповнене людьми. Ґазди — простоволосі, в кожухах, з-під яких видно вишиті коміри сорочок. Ґаздині й дівчата — в білих, червоних, зелених, вишневих з великими яскравими малюнками й тороками хустках. Цей гурт нагадує екзотичний квітник. Більші діти бігають поміж дорослими (хо-о-о-лодно!), менші — туляться до батьків. Закінчується святкова Служба Божа. Всі чекають на колядників.
Дзень-дзелень-дзінь-дзень. Один за одним з церкви виходять чоловіки і шикуються в ряд. Одягнені всі приблизно однаково. У колядників по вишитих сорочках — яскраво вигаптувані кептарі, зверху — багато оздоблені на грудях, прикрашені кутасами темно-бордові сердаки, штани заправлені у високі чоботи. Дехто тримає в руках гуцульські топірці-бартки, ще хтось несе на плечах трембіту чи мисливський ріг, кілька чоловіків — зі скрипками. До зап’ястя правиць прив’язані дзвоники. Попереду кожної колядницької ватаги — її керівник. Ватажки заспівують, пісню підхоплюють інші члени гурту — так починається урочистий хід довкола церкви.
Спочатку здається, що панує суцільний звуковий хаос. Однак згодом вирізняється спільний мотив. Колядники утворюють навколо храму кільце — один гурт змінюється іншим, і так далі. Спів раз по раз наближається, лунає впритул, віддаляється, починає стихати і знову набирає сили. Звуки скочуються в долину, відбиваються від поверхні води, ковзають схилами і повертаються луною, підсилюючи багатоголосся, що виводить «Гой-дай-Бо-же-е...».
Врешті колядники, відмірявши потрібну кількість кіл чи кроків (це потім ми дізнаємося, що довкола церкви обходять сім разів), зупиняються і повертаються до дверей храму. Гомін на подвір’ї стихає. З церкви виходить священик. Голови схилено. Панотець благословляє: колядників — на роботу, селян — на щедрі та щасливі празники. "
Місцева церковця, де зазвичай починається знаменита криворівнянська коляда, височіє понад шляхом. Нагору ведуть круті східці. Невеличке подвір’я довкола приземкуватої, накритої ґонтою споруди вщент заповнене людьми. Ґазди — простоволосі, в кожухах, з-під яких видно вишиті коміри сорочок. Ґаздині й дівчата — в білих, червоних, зелених, вишневих з великими яскравими малюнками й тороками хустках. Цей гурт нагадує екзотичний квітник. Більші діти бігають поміж дорослими (хо-о-о-лодно!), менші — туляться до батьків. Закінчується святкова Служба Божа. Всі чекають на колядників.
Дзень-дзелень-дзінь-дзень. Один за одним з церкви виходять чоловіки і шикуються в ряд. Одягнені всі приблизно однаково. У колядників по вишитих сорочках — яскраво вигаптувані кептарі, зверху — багато оздоблені на грудях, прикрашені кутасами темно-бордові сердаки, штани заправлені у високі чоботи. Дехто тримає в руках гуцульські топірці-бартки, ще хтось несе на плечах трембіту чи мисливський ріг, кілька чоловіків — зі скрипками. До зап’ястя правиць прив’язані дзвоники. Попереду кожної колядницької ватаги — її керівник. Ватажки заспівують, пісню підхоплюють інші члени гурту — так починається урочистий хід довкола церкви.
Спочатку здається, що панує суцільний звуковий хаос. Однак згодом вирізняється спільний мотив. Колядники утворюють навколо храму кільце — один гурт змінюється іншим, і так далі. Спів раз по раз наближається, лунає впритул, віддаляється, починає стихати і знову набирає сили. Звуки скочуються в долину, відбиваються від поверхні води, ковзають схилами і повертаються луною, підсилюючи багатоголосся, що виводить «Гой-дай-Бо-же-е...».
Врешті колядники, відмірявши потрібну кількість кіл чи кроків (це потім ми дізнаємося, що довкола церкви обходять сім разів), зупиняються і повертаються до дверей храму. Гомін на подвір’ї стихає. З церкви виходить священик. Голови схилено. Панотець благословляє: колядників — на роботу, селян — на щедрі та щасливі празники. "
після того їдемо у Верховину у музей народних інструментів Романа Кумлика.
Приватний музей Романа Кумлика міститься у його власному будинку і організований 5 років тому. Матеріали збиралися протягом 30 років — це предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато іншого, що дає уявлення про життя гуцулів. Але предметом особливої гордості господаря є колекція музичних інструментів.
Пан Роман проводить екскурсії особисто і грає на кожному інструменті, серед яких скрипки, цимбали, коза, дримби, трембіти, роги, захоплююче розказує про кожен з інструментів.
Наприклад, ріг — старовинний "мобільний телефон", оскільки використовувався він для передачі повідомлень на великі відстані. Трембіта — обрядовий інструмент, який використовувався в Коляді, під час похорону, весілля. Особлива любов в пана Романа до скрипки. В його колекції є і скрипки-довбанки, і прямокутна скрипка.
У виконанні господаря Ви також почуєте народні пісні, гуцульські співанки (невеликі куплети на різноманітну тематику), відомі шлягери різних років, і все це під його ж акомпанемент на цимбалах та інших інструментах.
Кожна екскурсія - імпровізована, і відвідавши Музей кілька разів, Ви все одно почуєте від Романа Кумлика багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні і яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво.
Пан Роман проводить екскурсії особисто і грає на кожному інструменті, серед яких скрипки, цимбали, коза, дримби, трембіти, роги, захоплююче розказує про кожен з інструментів.
Наприклад, ріг — старовинний "мобільний телефон", оскільки використовувався він для передачі повідомлень на великі відстані. Трембіта — обрядовий інструмент, який використовувався в Коляді, під час похорону, весілля. Особлива любов в пана Романа до скрипки. В його колекції є і скрипки-довбанки, і прямокутна скрипка.
У виконанні господаря Ви також почуєте народні пісні, гуцульські співанки (невеликі куплети на різноманітну тематику), відомі шлягери різних років, і все це під його ж акомпанемент на цимбалах та інших інструментах.
Кожна екскурсія - імпровізована, і відвідавши Музей кілька разів, Ви все одно почуєте від Романа Кумлика багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні і яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво.
8-го січня катаємось на схилі Коза. Після катання ідемо на Яблуницький перевал, купуємо сувеніри.
9-го січня гуляємо по лісу, виселяємось з будиночка, бусом їдемо у Франківськ 18.15 сідаємо на потяг і в 6.20 ранку 10-го січня ми у Києві.
Вартість туру: 1800 гривень
У вартість туру входить:
• квитки на потяг Київ - Франківськ - Київ
• трансфери Франківськ - Яблуниця - Франківськ
• екскурсія у Верховину на "Гуцульську коляду"
• проживання в приватній садибі зі зручностями всередині
• послуги інструкторів
• 2-х разове харчування в садибі
• Різдвяна вечеря
• групова медична аптечка
• страховка на весь час подорожі
У вартість туру не входить:
• прокат гірськолижного спорядження
• абонемент на катання
• обіди(включено двухразове харчування)
З питаннями, уточненням та бажанням приєднатись до поїздки звертайтесь:
- 8-067-789-98-22
- 8-093-745-00-98
- 8-093-767-00-71
- 8-044-360-36-70
- ICQ:
356339367
- ICQ:
164788709
Розклад Турів 18-19 лютого "Підземні дива Млинків"" (Чортків - Залісся - Чортків) 25-26 лютого "До затопленої церкви"" (Київ – Кийлів – Гусинці – Переяслав-Хмельницький) ЛИЖІ! 25-27 лютого "Яблуницькі гірки"" (катання на лижах в Яблуниці або Буковелі) 8-11 березня"Печерні міста Криму"" (Бахчисарай – Качи-Кальйон – церква Луки в селі Лаки – Сюйренська фортеця – печерне місто Мангуп – Балаклава - Севастополь) ПІШКИ! 8-11 березня "Чорноріченський каньйон"" (Севастополь - Чорнорічя - каньйон - Підгірне - ст. Шайтан-Мердвень - ст. Чортові сходи - Олива - Севастополь) 17-31 березня"Йорданія. Казка серед пустелі" (Amman - Madaba - Dead sea - Karak - Shobak - Petra - Wadi Rum - Aqaba) ПЛЯЖНИЙ ТУР14-16 квітня (Великдень) "Море з запахом ялівцю" (Резервне-мис Айя-Севастополь) 14-16 квітня(Великдень)"Україна-Молдова. Монастирі над Дністром" (Могилів-Подільський - Буша - Косуец - Сорока - Рудь - Каларашівка - Атаки - Могилів-Подільський) 28 квітня - 3 травня"Степом через море (Геніченськ – Арабатська стрілка – мис Казантип – Каларарські бухти - мис Зюк - грязеві вулкани - Керч) ПІШКИ! 28 квітня - 2 травня Гора-Кузня і Долина привидів (Піша мандрівка) (Ангарський перевал - Північна Демерджи - Хапхальська ущелина - водоспад Джур-Джур - Південня Демерджі - Алушта)) 7-9 травняКарпатський рейд в Долину Нарцисів (Воловець – водоспад Шипіт - Міжгір’я – Хуст – долина Нарцисів – Мукачево) ) 19-27 травняХорватія. Каньйони, водоспади і замки Далмації (Knin - Krka National Park - Sibenik - Trogir - Split - Omis - Makarska - Trpanj - Dubrovnik - Prevlaka)) 19-27 травняІталія. Гори Ломбардії і Лігурійське узбережжя (Treviso - поїздом - Chiavenna - Colico - Varenna - Lecco - Bellagio - Como - Milan - поїздом - Genoa - Chiavari - La Spezia - поїздом - Treviso) 2-4 червня (Трійця)"Медобори: водоспади, замки і каньйони" (Заліщики – Зелений Гай – Устечко – Червоноград – Язлівець – Русилівські водоспади – Бучач – Чортків) 9-17 червня"Литва. Від Вільнюса до Балтійського моря" (Medininkai - Vilnius - Trakai - Prienai - Kaunas - Belvederis - Raudone - Pilis - Skirsnemune - Jurbarkai - Taurage - Gardamas - Klaipeda - Kursiu Nerija National Park) 23 червня - 1 липня"Румунія. Замки Трансільванії" (Sinaia – Busteni - Bran – Râsnov – Braşov – Prejmer – Harman - Feldioara - volcano in Racos–Homorod– Rupea - Viscri – Făgăraş - Cincu– Merghindeal – Dealu Frumos – Netus – Bradeni – Apold – Scoala - Sighisoara) 28 червня - 1 липня(День Конституції)"Бакота - місто під водою" (Кам’янець-Подільський - Китайгород – Демшин – Бакота - Совий яр - Кам’янець-Подільський) 28 червня - 1 липня(День Конституції)"Біла скеля, Чорне море і Яйла несподіваних бурь" (Біла Скеля - Білогірськ - Пчолине - Карабі-яйла - Ай-Димитрій - Генеральське - вдсп.Джур-Джур - Сонячногірське - Алушта) ПІШКИ! 28 червня - 1 липня(День Конституції) "Озера Свидовця" (Кваси – г.Близниця – Свидовецький хребет – оз./гора Догяска – долина Чорної Тиси - Ясіня)) ПІШКИ! 3-15 липня "Лисяча бухта і Козиня гора" (Феодосія - катером навколо Карадагу - Лисяча бухта - купання, засмагання, екскурсії на Ечкі-Даг, Кара-Даг, Кіномістечко - Феодосія - екскурсії по Феодосії)) 21 липня - 5 серпня)"Сванетія - край тисячі веж" (Нижня Сванетія - Верхня Санетія - Аджарія - море) 18-26 серпня (День Незалежності)"На зустріч хвилям і вітрам" (Прісноводне - Кімерійський вал - Золоте - бухти - мис Зюк - грязеві вулкани - Керч - мис Опук - мис Чауда - Феодосія - Лисяча бухта)) 1-15 вересня"Сакартвело - храми серед неба" (Тбілісі - Мцхєта - Ананурі - Пасанаурі - Гудаурі - превал Джварі(2379 м, на перевал нас вивезе бус) - Казбєгі - Жинвалі - Тіанеті - Кветера - Ахмета - Алаверді - Гремі - Некресі - Сігнагі - Тібаанчі - Манаві - Сагареджо - Девід Гареджа - Руставі - Тбілісі) 15-23 вересня"Білорусь. Фортеці озерного краю" (Брест - Камянець - Ружани - Косава - Слонім - Барановичі - Несвіж - Мір - Ліда - Крева - озеро Нарач - Мінськ) 6-14 жовтня"Латвія. Замки Бурштинового шляху" (маршрут на стадії розробки) __________________ обговорюємо дати"Святі гори, білі скелі і кам'яний ліс" (Святогірська лавра - Словянськ - Дружківський камяний ліс - Білокузьминівка - Артемівськ - Соледар) дати обговорюються"Сирія. Від моря до пустелі" (Antakya - Ballouran Lake - Latakia - Saladdin castel - Jablah - Baniyas - Qalat al-Marqab - Amrit - Qalat Yahmour - Al-Abrash Lake - Azzara - Krak des ChevaliersQala'at Masyaf - Salib Church - Hama - Qalaat al-Shmammis - Mashrafah Qatna - Homs - Palmyra - Damascus - Aleppo - Antakya)) дати обговорюються"Велотур: Словаччина. Замки на фоні гір" ( Prešov - Spišské Podhradie - Levoča - Spišský Štvrtok - Kežmarok - Stará Ľubovňa - Tatranská Lomnica - Tatranská Lesná - Liptovská Mara - Likavský hrad - Strecno castle - - Žilina - Zamek Budatin - Lietavský hrad - Kuneradský zámok - Bojnický zámok - Trenčianský hrad - Beckovský hrad - Čachtický hrad - Tematín Castle - Smolenice - Červený Kameň Castle - Bratislava - Hrad Devín - Bratislava)) обговорюємо датиДерев'яні церкви Мармарощини (Хуст - Сокирниця - Крайникове - Данилівка - Олександрівка - Колодне - Діброва - Солотвино - Sighetu Marmatiei - Fereşti - Mănăstirea - Sat-Şugatag - Hărniceşti - Deseşti - Ocna Sugatag - Breb - Budesti - Sârbi - Călineşti - Bârsana - Poienile Izei -Botiza - Şieu -Rozavlea - Leud Sus - Manastirea Leud - Dragomiresti - Săliştea de Sus - Bogdan Vodă - Coştiui - Rona de Jos - Sighetu Marmatiei - Солотвино) обговорюємо датиБуковинські монастирі Румунії (Siret –Balinesti – Dragomirna – Patrauti – Suceava – Voronet – Humorului – Moldovita – Sucevita – Putna - chilia Daniel Sihastrul - Radauti - Arbore - Siret) ПІШКИ! дати уточнюються Кімерійський Крим -(Феодосія - Орджонікідзе - Коктебель - Карадаг - Лисяча бухта - Судак )) 16-25 липня"Велотур: Словаччина. Країна замків і печер" ( Prešov - Šarišský hrad - Hrad Plaveč - Stará Ľubovňa - Belianska Jaskyna - Tatranská Lomnica - Kežmarok - Spissky Stvrtok - Levoča - Spišská Kapitula - Spišský hrad - Žehra - Spišský Hrušov( kostol) - Milajská veža - Dobšinská ľadová jaskyňa - Ochtinská aragonitová jaskyňa - Kaštieľ Betliar - Gombasecká Jaskyňa - Jaskyňa Domica - Krasna Horka)) Он-лайн |